Серцевий — сердечний -сердешний

СЕРЦЕВИЙ — СЕРДЕЧНИЙ -СЕРДЕШНИЙ

Серцевий.Який стосується серця, пов’язаний з хворобою серця; при­значений для його лікування: серце­вий м’яз, серцева діяльність, серцевий напад, серцеві краплі.

Сердечний. 1.Те саме, що серцевий: сердечні тони, сердечний невроз, сердеч­ні ліки. Кожний ніжний рух сердечний В пісню срібну переллю (О.Олесь).

2. Пов’язаний з почуттями, наст­роями, переживаннями людини: сер­дечна згода, сердечні муки, сердечна рана. Прийми од нас дари сердечні(Г.Чупринка); Коли бачив тітку Лу-кію, якесь сердечне тепло проймало йо­го (А.М’ястківський); В її очах було стільки неприхованої радості, стільки сердечної подяки людям за своє щастя,

що Лук’ян не витримав того погляду, одвернувся (В.Земляк).

3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу); задушевний: сердечна дружи­на, сердечне слово, сердечна зустріч. Почалася розмова, і всі мої упереджен­ня відразу пропали. Я побачив перед со­бою сердечного, розумного і щирого дру­га(Р.Іваничук).

4. Пов’язаний з почуттям закоха­ності: сердечні таємниці, сердечні справи.

Сердешний,розм. Який викликає співчуття; бідолашний. А графиня без дитини, Сердешна, осталась(Т.Шев­ченко); Вернувся додому: жінка з діть­ми вийшла назустріч і не пізнала серде­шного (О.Стороженко); — Це ж у ньо­го жінка хворіє, а він, сердешний, пере­живає(Є.Гуцало); Сердешна жінка аж до землі припадала з горя (А.Ка-щенко).

СЕСТРА.При підметі, виражено­му зворотами сестра з братом, сестра з сестроютощо, присудок уживається: а) у формі множини. Хоч сестра Сек-лета вкупі з сестрою Мартою збирали там ягоди, але вони вже півроку як нерозмовляли з собою (М.Коцюбин­ський); б) у формі однини. Сестра з братом розмовляє, сльозами доливаючи горе. (Панас Мирний); Христина си­діла коло неї з братом сливе цілу ніч (І.Нечуй-Левицький); Сестра з сест­рою ворогує (Панас Мирний). Пор. батько.

СИВІТИ — СИВІТИСЯ — СИВІ­ШАТИ

Сивіти.Ставати сивим, сивішим; виділятися сивим кольором, видніти-ся (про щось сиве). І виріс я на чужи­ні, І сивію в чужому краї (Т.Шев­ченко); — Море починає сивіти (О.Донченко).

Сивітися.Те саме, що сивіти.Поле сивілося, стаючи з білого попелястим(О.Гончар).

Сивішати.Ставати сивішим. Він дивиться на своїх солдатів затумане­ними очима, блідий, укритий білою ще­тиною, що кожного ранку сивішає(І.Микитенко).

СИГНАЛІЗАТОР — СИГНАЛЬ­НИК, СИГНАЛІСТ

Сигналізатор,-а. Прилад, призна­чений для сигналізації: радіометрич­ний сигналізатор, пожежний сигна­лізатор.

Сигнальник, сигналіст,-а. Матрос або робітник, який передає й при­ймає сигнали. Життя і навчання мо­ряків ідуть, як завжди, за чітким флотським розпорядком. Пильно не­суть вахту сигнальники, радіометрис­ти (з газети); — Може, там сигналіст стоїть, — пускався в догадки Кузь­ма, — та сигнали на берег передає аз­букою Морзе (О.Гончар).

СИГНАЛІЗУВАТИ — СИГНА­ЛИТИ

Сигналізувати,-ую, -уєш, недок. і док. 1. Передавати сигнальні знаки; повідомляти сигналом про щось: сиг­налізувати ракетою, сигналізувати рукою, сигналізувати прапором.

2. перен. Повідомляти, попереджа­ти про щось (переважно небажане), що сталося або має статися. — Треба буде сказати Галі, щоб вона сигналізу­вала нам про небезпеку(Ю.Мокрієв).

Сигналити,недок. Те саме, що сиг­налізувати 1: сигналити ліхтариком, сигналити прапорцями, шофер сигна­лить.

сигнальник, сигналістдив. сигна­лізатор.

СИЛОМІЦЬ,присл. розм. Проти волі, насильно; із зусиллям, приму-

З

шуючи себе. їй здалось, що зять одбив та одняв од неї дочку силоміць (І.Не-чуй-Левицький); Вона вхопилася ру­ками за стіл, мов боялася, що її тягти­муть кудись силоміць (Б.Грінченко); Хліб не має ніякого смаку, а я його роз­жовую і ковтаю силоміць (Ю.Зба-нацький).

СИЛЬЦЕ — СІЛЬЦЕ

Сильце,-я, р. мн. -лець. Пристрій для ловлі птахів і дрібних тварин.

Сільце 1 . Тесаме, що сильце.

Сільце 2 .Маленьке село. Власне, це мале сільце було тільки на одну вулицю: з одного боку садиби з хатами, города­ми та подекуди садками, а з другого боку змішаний ліс(Є.Гуцало); Сільця, мабуть, такого нема, щоб я не побував (В.Дрозд).

СИН,-а. При підметі, вираженому зворотами син з батьком, син з ма­тір’ю,присудок уживається: а) у фор­мі множини. Другого дня зійшло сонце, а Микола з батьком та матір ‘ю вже й пообідали (І.Нечуй-Левицький); А Лу-к ‘янів син — Данило, коли хочете, ра­зом з батьком працювали на голубівсь-кому руднику (П.Панч); б) у формі од­нини. Уся молодіж наче «подуріла».. Нерідко син ворогував з батьком (Па­нас Мирний); Яз батьком — ще ма­лий — у вітряному лісі ішов стежиною (М.Рильський). Пор. батько.

СИНДИКАЛІСТСЬКИЙ — СИН­ДИКАЛЬНИЙ — синдикатний, СИНДИКАТСЬКИЙ

Синдикалістський.Який стосуєть­ся синдикалізму, синдикаліста: син­дикалістський ухил.

Синдикальний.Який стосується синдикату як професійної спілки: син­дикальний конгрес.

Синдикатний, синдикатський.Який стосується синдикату як форми мо­нополії: синдикатні (синдикатські) об’єднання.

СИНИТИ — СИНІТИ — СИНІ-ТИСЯ — СИНІШАТИ

Синити,перех. Робити щось синім, фарбувати, забарвлювати в синій ко­лір. Пливуть човни, блищать весель­ця. А в лузі — мов хтось кожну мить перестеляє перестельця — червонить, синить, зеленить. (П.Тичина)

Синіти,неперех. Ставати синім, си­нішим; виділятися синім кольором, виднітися (про щось синє). Наді мною синіло небо(В.Винниченко); Його то­всте, набрякле обличчя од натуги синіє (П.Колесник); Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь, Як колише вітер струни па­вутинь (М.Рильський).

Синітися.Виділятися синім кольо­ром, виднітися (про щось синє). Си-ніється тут прозора вода(І.Франко); Вікна ледь-ледь синіються, як подиви­тися з печі (М.Ю.Тарновський).

Синішати.Ставати синішим. Холо­дна з дня на день синішає ріка(М.Риль­ський).

СИНІВ — СИНІВСЬКИЙ

Синів,синова, синове. Належний синові. Синові діти здавались дрібними (М.Коцюбинський); — Цить, сестро, бо йя голодна,обізвалась Балабуши-ха, — буду довго пам ятати синове ве­сілля (І.Нечуй-Левицький).

Синівський.Притаманний, власти­вий синові. Знаючи Гнатів твердий характер та синівську вірність, мати не раз користалася з його швидких ніг (Д.Бедзик); У високім зеленім шумі їй вчувався синівський голос (М.Олій­ник).

синіти — синітися — синішатидив. синити.

СИНОНІМІКА — СИНОНІ­МІЯ — СИНОНІМІЧНІСТЬ

Синоніміка. 1.Сукупність сино­німів якоїсь мови; розділ лексиколо­гії, який вивчає синоніми: українська синоніміка, проблеми синоніміки.

2. Те саме, що синонімія:лексична синоніміка.

Синонімія,-ї, ор. -єю. Подібність слів за значенням при відмінності їх звучання.

Синонімічність,-ності, ор. -ністю. Властивість синонімічного: сино­німічність слів.

СИНХРО. Перша частина склад­них слів, що вказує на одночасність дії; пишеться разом: синхрофазотрон, синхроциклотрон.

синьйордив. сеньйор.

синьйорадив. сеньйора.

синьйоринадив. сеньйорита.

СИРТ — СИРТЬ

Сирт,-у. Високогірна рівна ділян­ка гірської системи, зайнята степом чи напівпустелею.

Сирть,-і, ор. -тю. Промислова ри­ба родини коропових, що водиться в басейнах Північного й Балтійського морів; рибець.

Сердешний сердечний серцевий

Сердешний сердечний серцевий

Всі словники 199 760

Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)

Грінченко. Словарь української мови

Знаки етнокультури Жайворонка

Жайворонок. Знаки української етнокультури

СЕРДЕ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до се́рце 1. [Валя:] Пульс зник, і сердечних тонів не стало… Платон Іванович зовсім зблід, швидко закрив рану і зробив укол в серце (Корн., І, 1955, 135); // Пов’язаний з хворобами серця; серцевий. Кажуть, що у мене порок серця і грудна жаба на грунті сердечної слабості (Коцюб., III, 1956, 346); Із бесіди з лікарем я знав, що саме у Ніни й Володі виражені симптоми підліткового сердечного неврозу (Наука. 5, 1969, 51); // Признач. для лікування серця; серцевий. Я почуваю себе добре.. Почав довше сидіти в кріслі, менше утомлююсь. Сил більше. Сердечних ліків не дають (Коцюб., III, 1956, 451).

Читайте также:  Все варианты лечения хронического трихомониаза у женщин и мужчин, список препаратов

2. Стос. до серця (у 2 знач.), пов’язаний із почуттями, настроями, переживаннями людини. Його тягне звідсіль геть, на простір, дальше від тої душної хати, що була свідком його думок гірких, його болів сердечних (Коцюб., І, 1955, 222); Се Фрузине лице, її се око глядить на мене, розкіш в нім німа, чуття сердечне світиться глибоко (Фр., XIII, 1954, 77); Газдиня оглянулася. П’яні люди. погані слова, чад — все те дисгармоніювало з її сердечною тугою (Хотк., II, 1966, 194).

∆ Серде́чна зго́да, політ., іст.— політична угода між Францією, Англією і Росією, укладена до першої світової війни.

◊ З серде́чної простоти́ див. простота́; Серде́чна му́ка; Серде́чні му́ки — те саме, що Му́ка (му́ки) се́рця (див. се́рце); Серде́чна ра́на — душевний біль, страждання. Старі замовкли, але надія на панську ласку ледве примітним промінням осявала їм серця, зцілющою водою покропила сердечні рани… (Коцюб., І, 1955, 93).

3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу). Такий ніжний [Володко], як те сонячне тепло, такий сердечний і малий, як ті пісні чудові… (Фр., II, 1950, 73); — І ви, тіточко, ідіть з Оленою. Поговоріть з Масудом. Людина він сердечна (Тулуб, Людолови, І, 1957, 447); Україна — це край чудесних дум і пісень, легенд і казок, країна людей сміливих і мужніх і в той же час сердечних і поетичних (Цюпа, Україна. 1960, 4); // Вірний, відданий (про друга, дружину і т. ін.). Драма ся [«Чорноморський побит»] дуже сподобалась сердечному приятелеві Кухаренка — Т. Шевченкові (Коцюб., III, 1956, 49); Він хороший хлопець, цей Август. Серед студентів не зустрічав Густав такого сердечного друга (Хижняк, Килимок, 1961, 89); Я б знидів бідарем безсильним, Хоча б в достатках потопав, Якби в сім’ї новій та вільній Братів сердечних я не мав (Брат., Грудка. 1962, 22); Весь світ — осолода щасливій людині, Що серце звіряє сердечній дружині (Крим., Вибр., 1965, 245); // Сповнений доброзичливості, душевності, чуйності; задушевний. Що далі, то гірш сумувала Катря.. То було коли озветься до нас із Марусею словом сердечним.. А то зовсім одцуралася усіх (Вовчок, І, 1955, 225); Як у дитячих літах, так і пізніше я жив в атмосфері теплих, сердечних відносин (Коцюб., III, 1956, 286); На вулиці відбулася сердечна зустріч (Кач., II, 1958, 33); Він сердечну вів промову — слово, сповнене тепла… І його російська мова зрозуміла всім була (Тич., II, 1957, 294); // Щирий, непідробний. Пушкін виявляв допитливий і сердечний інтерес до України, до її природи, пісенних скарбів і минулого (Літ. Укр., 6.VI 1969, 1); Сердечна дружба українського народу з народами Чехословаччини має довгу і барвисту історію (Вітч., 5, 1956, 133); На голос твій [П. Г. Тичини], на твій чудовий спів тобі народ гарячою любов’ю, сердечною любов’ю відповів (Гонч., Вибр., 1959, 126); // У сполуч. із сл. вітання, привіт, поздоровлення, подяка, спасибі і т. ін. уживається перев. у листах, текстах привітань і т. ін. для вияву прихильного ставлення до когось. Високошановний Михайле Петровичу! Засилаючи своє вітання сердечне в цей веселий день, бажаю Вам здоров’я, сили та віку довгого (Л. Укр., V, 1956, 141); Сердечний привіт п. Олені, дітям і всім знайомим од нас обох (Коцюб., III, 1956, 399); Сердечне спасибі вам від усіх учнів і учениць десятого класу! (Донч., V, 1957, 529); [Хмельницький:] Передайте великому царю московському, великому народові руському сердечну подяку за вітання (Корн., І, 1955, 274); // Який зворушує, розчулює (про пісню, мелодію і т. ін.). Співав [Іван] дуже часто.. прості, сердечні співанки про долю, про любов і любовні пригоди (Фр., II, 1950, 147); Дзвінка дівоча пісня, сердечна та тужлива, лунає десь у зелених горах (Коцюб., III, 1956, 44); Митько розтяг гармошку, дівочі голоси підхопили сердечну, душевну мелодію (Десняк, Десну. 1949, 222).

4. Пов’язаний з почуттям кохання, закоханості; любовний. Про стосунок Тані до Жана він не знав нічого; маломовний Жан ніколи не балакав про свої глибші сердечні тайни (Фр., І, 1955, 343); Втіхи сердечні мої підносять мене над царями. Хай же тривають вони, поки живу і люблю (Зеров, Вибр., 1966, 294); Давно сердечне умлівання У груди стиснені лилось, І ждала дівчина… когось (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 70).

◊ Серде́чна спра́ва; Серде́чні спра́ви — переживання, настрої, пов’язані з коханням, одруженням і т. ін. Думали, що й справді він десь нагледів серед публіки Марту, і як не поспішно проходила батарея містом, комбат вважав за можливе вділити «один секунд» для Усманових сердечних справ (Гончар, Маша. 1959, 12); Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи сина (Чорн., Пісні. 1958, 65); Серде́чний рай — насолода, втіха від кохання. Мені ж, мій боже, на землі Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай! (Шевч., II, 1963, 383).

5. Те саме, що серде́шний. Мотається, мотається батько сам… знесилений, стомлений, так сумує сердечний. А тут ще й хата хилиться, хлівці боком лягають (Тесл., З книги життя, 1949, 70); — Журиться сердечний за батьком, — думала Наталя (Донч., Шахта. 1949, 4).

Сердечний, сердешний, а, е.

1) Сердечный, искренній. Одцуралась нас близькая й далекая, вся названая, сердешная родина. ЗОЮР. І. 28.

2) Бѣдняга, достойный сожалѣнія, злосчастный, злополучный. Несповита заплакана сердешна дитина. Шевч. Ти, козаче сердешний, який же ти безпечний. Чуб. V. 129. Поодрубував руки й ноги, — все за той сердешний хліб. Грин. І. 177.

3) Сердешне дерево = Сердешник.

4) — шна трава. Раст. Orobus vermis L. ЗЮЗО. І. 130. Ум. Сердешненький. Шевч. 502. Котл. Ен. II. 41.

Значение слова &laquoсердечный»

1. только полн. ф. Прил. к сердце (в 1 знач.). Сердечная мышца.Слесаря Титкова, долгое время перемогавшегося от сердечной болезни, отправили в один из санаториев. Лидин, Сердце. || Связанный с болезнями сердца. От сильного расстройства у бабушки бывали сердечные припадки. Арамилев, В лесах Урала. Профессор-терапевт, с которым я говорила в этот день, отменил сердечные лекарства. Каверин, Два капитана.

2. только полн. ф. Связанный с чувствами, переживаниями. Сердечные волнения. Сердечная обида.— Где ваши господа? — спросил я с сердечным замиранием. Пушкин, Капитанская дочка.

3. Добрый, чуткий, отзывчивый (о человеке, его характере). Это была мягкая, сердечная женщина, которая знает, как надо тепло и незаметно прикоснуться к человеку. Гладков, Энергия. Он умел быть сердечным, простым человеком, очень отзывчивым на всякое дружеское слово. Вс. Рождественский, Сергей Есенин. || Исполненный доброты, задушевности, доброжелательства. Сердечный прием. Сердечный разговор.[Лариса:] Ни от кого я не видела сочувствия, не слыхала теплого, сердечного слова. А. Островский, Бесприданница. Первая же встреча с ним положила начало сердечному общению, длившемуся до самой его смерти. Федин, Горький среди нас. || Искренний, идущий от сердца. Сердечное спасибо. Сердечный смех.Меня трогало сердечное отношение К. Э. Циолковского к моим работам и глубокое понимание значения моих исследований. Чижевский, Вся жизнь. || Исполненный искреннего чувства, трогающий сердце. Сердечная песня. Сердечные стихи.

Читайте также:  ИРРИГОСКОПИЯ и РЕНТГЕНОСКОПИЯ

4. только полн. ф. Связанный с любовью, влюбленностью; любовный. Сердечная драма. Сердечные тайны.Антонина Сергеевна знала ее сердечные дела — Валя была тайно и безнадежно влюблена в технолога Гаршина. Кетлинская, Дни нашей жизни.

5. в знач. сущ. серде́чный и серде́шный, —ого, м.; серде́чная и серде́шная, —ой, ж. Прост. Употребляется как ласково-сострадательное название какого-л. человека, лица в значении: бедняжка, бедняга. — Есть у вас дети? — спросила Марианна —. — Есть; сынок. В школу ходить начал. Была и дочка; да не стало ее, сердешной! Тургенев, Новь. А он мается, сердечный, и все только пить просит. Мамин-Сибиряк, Разбойники.

Источник (печатная версия): Словарь русского языка: В 4-х т. / РАН, Ин-т лингвистич. исследований; Под ред. А. П. Евгеньевой. — 4-е изд., стер. — М.: Рус. яз.; Полиграфресурсы, 1999; (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека

СЕРДЕ’ЧНЫЙ, ая, ое; -чен, чна, чно. 1. только полн. формы. Прил. к сердце в 1 знач. С. невроз. Сердечные мышцы. С. припадок. Сердечные болезни. 2. только полн. формы. Прил. к сердце во 2 знач. В тоске сердечных угрызений. Пушкин. Остались мне одни страданья, плоды сердечной пустоты. Пушкин. || Прил., по знач. связанное с взаимоотношениями между внутренним миром двух или нескольких лиц, близкий, интимный. Сердечная дружба связала их с раннего детства. Тургенев. Узы дружбы, союзов сердечных — всё порвалось. Некрасов. Сердечный друг, уж я стара. Пушкин. 3. только полн. формы. Прил. к сердце в 3 знач., любовный. Она поверяет мне свои сердечные тайны. Л. Толстой. Она пристрастилась к своей любви. и жадно пила сердечную отраву. Гончаров. В сердечных письмах как небрежен! Пушкин. Сердечных мук еще не зная, он был свидетель умиленный ее младенческих забав. Пушкин. 4. Добрый, задушевный. Оказать с. прием. С. человек. Сердечное отношение. Отнестись к кому-н. сердечно (нареч.). || Искренний, неподдельный. С. привет. Сердечное спасибо. Сердечно (нареч.) рад за вас. Всех я вас люблю сердечно (нареч.). Пушкин. 5. в знач. сущ. серде́чный [шн] (или сердешный), ого, м., и серде́чная [шн] (или сердешная), ой, ж. Возлюбленный (возлюбленная), любимый человек. Однако велено к сердечному толкнуться. Грибоедов. || Употр. в обращении для обозначения ласково-страдательного отношения (простореч.). Что тебя доконало, сердешного? Некрасов. Он, сердечный, не в себе стал. Л. Толстой. ◊

Источник: «Толковый словарь русского языка» под редакцией Д. Н. Ушакова (1935-1940); (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека

1. анат. относящийся к сердцу [1], как органу

2. перен. связанный с душой, чувствами, настроениями, переживаниями человека

3. перен. связанный с дружескими отношениями, чувством симпатии, общими интересами двух или нескольких человек; близкий, добрый, задушевный

4. перен. о человеке, его характере отзывчивый, добрый, чуткий

5. перен. исполненный задушевности, доброжелательства, чуткости

6. перен. искренний, неподдельный, от всего сердца

8. перен. также употр. и в кач-ве > любимый, возлюбленный

9. перен. субстантивир. прост. употр. при упоминании о ком-либо для обозначения ласково-сострадательного отношения, с оттенком ласки, сострадания, жалости

Делаем Карту слов лучше вместе

Привет! Меня зовут Лампобот, я компьютерная программа, которая помогает делать Карту слов. Я отлично умею считать, но пока плохо понимаю, как устроен ваш мир. Помоги мне разобраться!

Спасибо! Я обязательно научусь отличать широко распространённые слова от узкоспециальных.

Насколько понятно значение слова чадо (существительное):

серце

Точність переглянута

Зміст

  • 1 Українська
    • 1.1 Морфологічні та синтаксичні властивості
    • 1.2 Вимова
    • 1.3 Семантичні властивості
      • 1.3.1 Значення
      • 1.3.2 Синоніми
      • 1.3.3 Антоніми
      • 1.3.4 Гіпероніми
      • 1.3.5 Гіпоніми
      • 1.3.6 Холоніми
      • 1.3.7 Мероніми
    • 1.4 Усталені й термінологічні словосполучення, фразеологізми
      • 1.4.1 1 значення
      • 1.4.2 2 значення
    • 1.5 Споріднені слова
    • 1.6 Етимологія
    • 1.7 Переклад
    • 1.8 Джерела

Морфологічні та синтаксичні властивості [ ред. ]

Іменник, середній рід, неістота.

відмінок однина множина
називний се́рце серця́
родовий се́рця серде́ць, серць
давальний се́рцю, се́рцеві серця́м
знахідний се́рце серця́
орудний се́рцем серця́ми
місцевий на/у се́рці, по се́рцю на/у серця́х
кличний се́рце серця́

Корінь: -серц-; закінчення: .

Вимова [ ред. ]

  • МФА: [ sért͡se ]
  • прослухати вимову?, файл
  • УФ: [ сéрце ]

Семантичні властивості [ ред. ]

Значення [ ред. ]

  1. центральний орган кровоносної системи у вигляді м’язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. ◆ Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко. Нечуй-ЛевицькийЄ у фізіології таке поняття — ударний об’єм серця. Під цим терміном розуміють кількість крові, яку викидає серце в аорту за одне скорочення. Знання та працяБрянському розстебнули гімнастьорку, оглянули рану. Осколок пройшов у серце. Олесь Гончар
    • місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. ◆ На ту пару русалонька Тільки подивилась, Змінилася у личеньку, За серце схопилась. Леся УкраїнкаВона підходила до рампи, усміхаючися нам і кладучи руку на серце. Юрій ЯновськийЗаплакана Фросина Поляруш, тримаючись рукою за серце, обернулась обличчям до села, але вже нікого не побачила на шляху. Михайло Стельмах
    • обр. осердя будь-чого.◆ Там [у Москві] розум Партії палає, Там серце людськості кипить…, Там голос Леніна високий Трудівників рівняє кроки. Максим Рильський
    • поет. У порівняннях. ◆ Зелена лампа тепло світилась у хаті, як добре серце у грудях. Михайло Коцюбинський
  2. цей орган людини як символ зосередження почуттів, настроїв, переживань тощо. ◆ Наталка була така зворушена, що лице її червонїло неначе той маків цьвіт, а серце так тьохкало та било ся у грудях, що нїби хотїло вискочити. Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.Знову невдоволення ворухнулось у серці, але на цей раз — не так на себе самого, як на Діденка. Андрій ГоловкоКозаков не раз переконувався, що Павчине серце справді володів дивною властивістю — вгадувати на відстані біду чи щастя полку. Олесь Гончар
    • Здатність почувати й розуміти инших; чуйність, сердешність. ◆ — Вами свідчуся, люди добрі, що отсей Мошко… показав мені в моїй біді більше серця, більше приятельства, ніж моя власна кров. Іван ФранкоЧим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотности? Олесь Гончар— Пани…, а душі людської, серця в них немає! Їм, коли простий чоловік, то все одно, що тварюка…. Панас Мирний
    • Цей орган людини як символ любовних почуттів, любовної прив’язаності. ◆ Не так серце любить, щоб з ким поділиться, Не так воно хоче, як бог нам дає. Тарас ШевченкоДратують мене оті «парочки», заздрісно стає, хоч і чую, що це негарно, що недобре нарікати на свою долю, яка тільки на деякий час розлучила нас. Та що ж поробиш, коли розум з серцем не завжди живе у згоді. Михайло КоцюбинськийСерце в неї, вже здібне до любові, вперше завмирало. Юрій Яновський
    • перен. внутрішній психічний світ людини, її настрої, переживання, почуття. ◆ Поговорив [парубок] з дівчиною — вже й каже, що полюбив, а частісінько не зна, яке у дівчини серце, яка душа. Квітка-Основ’яненко[Лікар:] Живе панночка на дозвіллі, читає, мріями усякими займається і серця нікому розказати. Леся УкраїнкаТи не був у нашій Україні, Хліба-соли з нами не ділив, Але знай, що серцем ми єдині, Що навік не розбратать братів. Максим Рильський
    • Із означ. скупність якостей, рис, властивих певній особі; вдача людини. ◆ Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. Ганна БарвінокНема чоловікові щастя, в кого жінка буде гординя; нема й жінці добра, коли в чоловіка невгамовне гордеє серце. Пантелеймон Куліш— Коли б та знала його високі думки, благородне серце, його ідейність, чистоту душевну…. ти б була зачарована ним…. Михайло Коцюбинський
    • Із означ. людина як носій тих чи інших рис, якостей. ◆ Старе серце завжди шукає, де б його погрітися, кому б його посвітити на прощання своїм погаслим світлом…. Панас МирнийТриста юних сердець вийшли за місто, щоб утворити живий ланцюг, аби набої, снаряди і продукти безперебійно надходили в окопи бійцям. Знання та праця
  3. розм. часто у сполуч. із займ. «моє», а також зі сл.« козаче», «дівчинонько». Ласкаве звертання до когось. ◆ Згадай, серце, як з тобою Вдвох, весінньою добою,… Ми під явором сиділи. Іван Манжура— Аркадію, ти не зробиш цього! — прокидається владність у словах і постаті Лізи. — Кола не зроблю цього, моє серце, то завтра тебе до нитки обберуть, а післязавтра і до мене твої божі люди доберуться. Михайло Стельмах— Ну, спасибі ж тобі за все, серце-козаче, — сказав Палій нарешті. Данило МордовецьКалино-малино, Ряснеє деревце! Хто ж тебе пригорне, Дівчинонько-серце? Степан Руданський«А ти, серце-голубонько, не журись Та до мене, молодчика, прихились…» Леонід Глібов
  4. перен. гнів, роздратування. ◆ Соломія неначе проспала ввесь час своєї хвороби, як одну довгу ніч, і тільки тепер знов прокинулась вранці з давнім серцем, з давнім почуванням обіди. Нечуй-ЛевицькийВін попокрутив носом днів зо два: а далі — що то вже сталось йому — слухаю: ляпа ціпом. А я уже — де те й серце ділось — радію-радію. «Оце ж — думаю — синок хазяйнувать буде». Архип ТесленкоГолос у Каленика Романовича був хоч і сердитий, але звучало в ньому більше батьківського бурчання, ніж серця. Іван Сенченко
  5. чого, перен. головна, найважливіша частина, осереддя чогось. ◆ — Сила їх [монголів] велика, а нещасні порядки на наших долах дозволили їм зайти аж у серце нашого краю. Іван Франко— Буде Москва Руській землі серцем! — вигукнув мрійливо [Юрій Долгорукий]. Антон Хижняк, Д. ГалицькийСерце організації знаходилось тут, у печері, і треба було направляти його працю так, щоб його ритмічний пульс відчували в кожному селі, у кожній хаті. Дмитро БедзикПеред командуванням стояло завдання якомога швидше взяти Запоріжжя — серце південної індустрії. Яків БашГоловний водозабірний вузол — це серце системи, що гонить живлющу вологу на поля по артеріях-каналах. Наука і життя
  6. перен. металева, циліндричної форми частина дзвона, розташована у внутрішній його частині; язик. ◆ Стара дзвіниця… Від серця дзвона падав вірьовка. Місячна ніч. Церковний сторож відбивав години. Іван МикитенкоВін хотів ще потягнути мотуза, напружився і таки; потягнув, але важке металеве серце ледве дійшло до обідка дзвона. Михайло Стельмах
  7. діал.медуза. ◆ Між рибою біліло, як холодець, серце, тобто медуза. Нечуй-ЛевицькийІ досі є в морі те серце : несміливо, крадучись, плава, слизьке та холодне, жалке, наче та кропива, ворушиться мляво та труситься, тіні од себе не має — прозоре. Дніпрова Чайка, «Морське серце»
Читайте также:  10 лучших успокоительных для детей – рейтинг 2020

Синоніми [ ред. ]

  1. душа, настрій, переживання, чуйність, чуттєвість, сердешність, любов, кохання, почуття, особа, людина, вдача, характер, норів
  2. друже
  3. гнів, роздратування, злість, лють, лютість
  4. центр, осереддя, осередок, осердя, кістяк, середмістя
  5. язик
  6. медуза

Антоніми [ ред. ]

  1. спокій, доброта, лагідність, урівноваженість, смирність, холоднокровність
  2. край, окраїна, відшиб, периферія

Гіпероніми [ ред. ]

  1. орган, організм
  2. почуття, емоція
  3. центр
  4. дзвін
  5. тварина

Гіпоніми [ ред. ]

Холоніми [ ред. ]

  1. орган, організм, людина, тварина, істота
  2. звертання
  3. почуття, емоція
  4. місце, місцина, місцевість, територія, терен, область
  5. дзвін

Мероніми [ ред. ]

  1. праве передсердя, ліве передсердя, верхня порожниста вена, аорта, легенева артерія, легенева вена, мітральний клапан, аортальний клапан, лівий шлуночок, правий шлуночок, нижня порожниста вена, тристулковий клапан, клапан легеневого стовбура
  2. щупальце, первинне щупальце, шлунок, епідерміс, мезоглея, зовнішнє нервове кільце, вторинне щупальце, внутрішнє нервове кільце, кільцевий канал кишківника, радіальний канал кишківника, манубріум, гастродерміс

Усталені й термінологічні словосполучення, фразеологізми [ ред. ]

  • б’ється серце, б’ється серце у грудяхкого

1 значення [ ред. ]

  • ожиріння серця
  • порок серця
  • серцева недостатність
  • в’ється як (мов, наче тощо) гадина коло серця
  • залоскотало коло серця
  • занудило коло серця
  • засмоктало біля (коло) серця
  • здавило (здушило) коло серця
  • мов (немов, наче тощо) ножем вколоти в серце
  • мов (немов, наче тощо) п’явки за серце ссуть
  • мов (немов, наче тощо) хто серпом різнув (різонув) по серцю
  • мов (немов, наче тощо) хто встромив (вгородив) ніж (ножа) в серце
  • мов (немов, наче тощо) хто шпигонув ножем у серце
  • мов (немов, наче тощо) хто голку встромив у серце
  • мов (немов, наче тощо) хто всадив кулю в серце
  • мов (немов, наче тощо) хто кольнув у серце
  • мов (немов, наче тощо) хто батогом по серцю стьобає (стьобнув, стьобне тощо)
  • наставляти (наставити) ніж на серце
  • наче (мов, як тощо) ножем полоснути по серцю
  • ніж (гострий) у серце
  • ножем (гострим) у серці
  • перестало битися серце
  • пече (горить) коло серця (під серцем)
  • поки б’ється серце
  • поклавши руку на серце
  • пригортати (пригорнути) до серця (рідко к серцю)
  • пригортатися (пригорнутися) до серця
  • притискати (притиснути) до серця
  • серце (за серце) наче (мов, немов) рукою (обценьками, у жмені, у лещатах тощо) здавить (здавив, здавило)
  • серце мало (трохи тощо) не вискочить (вискочило)
  • серце ладне (було) вискочити
  • серце вискакує (виривається)
  • серце підплигує (підплигнуло)
  • серце стискається (стискується, стиснулося, стислося)
  • серця б’ються (билися) в унісон
  • смоктати коло (біля) серця (під серцем, за серце)
  • у стук серце стукає (стукало)
  • як (ледве) не вискочить серце

2 значення [ ред. ]

  • боліти серцем
  • брати по серцю й крові
  • брати (узяти) до серця
  • брати (узяти) в серце
  • брати (узяти) за серце
  • (бути) серцем
  • в глибині серця
  • великого серця
  • велике серце
  • веселити (розвеселити) серце
  • весело на серці
  • виймати (вийняти) серце
  • виливати (вилити) серце
  • вирвати з серця
  • відбирати (відібрати) серце (й душу)
  • відводити (відвести) тугу від серця
  • віддавати (віддати) серце
  • відігрівати (відігріти) змію біля (коло) серця (свого)
  • відігрівати (відігріти) серце
  • відкраяти від (од) серця
  • відкривати (відкрити) серце
  • відлигнути на серці
  • відлягло (одлягло) від (од) серця (на серці)
  • відійшло (відійде тощо) від (од) серця
  • від серця до серця
  • від (од) щирого серця
  • відпочиває (одпочиває, відпочине, одпочине тощо) серце

Споріднені слова [ ред. ]

Етимологія [ ред. ]

Слово походить зі стсл. сръдьцє, срьдьцє , що походе з псл. *sьrdьko, що виникло з і.-є. *ḱr̥d-, що розвинулося з п.-і.-є. кореня *ḱḗr. Очевидно, похідне від *sьrdь «середина» з иншим ступенем вокалізму.

Ссылка на основную публикацию
Сергей Бубновский биография, личная жизнь, жена, дети
Сергей Бубновский — об авторе Информация Биография Бубновский Сергей Михайлович — доктор медицинских наук, автор методики профилактической кинезитерапии и работ...
Сельдь (селедка) польза и вред для организма
Целебные свойства иваси подтвердили исследования Специалисты ТИНРО-Центра организовали клинические испытания консервов из дальневосточной сардины (иваси). Тесты на добровольцах показали выраженный...
СЕЛЬДЬ полезные свойства и противопоказания
Сельдь – польза, химический состав и калорийность Сельдь – вид жирной морской рыбы, на которую просто необходимо обратить внимание из-за...
Сергей Кужугетович Шойгу, википедия, биография — Свободная Пресса — Сергей Шойгу биография, новости
Сергей Шойгу: биография, национальность, фото семьи и дружба с Путиным Сергей Шойгу – министр обороны РФ, в общей сложности более...
Adblock detector